Входженння у зв’язок інформаційно-вимірювальних систем

Анотація

Найрезультативнішим етапом будь-яких науково-дослідних робіт можна вважати етап отримання кінцевих цифрових значень ефективності,  оптимальних головних показників інформаційно-вимірювальних систем (ІВС), тобто їхню цифровізацію, узагальнення, спрощення та автоматизацію, прискорення обробки, збереження та використання інформації про ІВС і всю галузь радіоелектроніки як складову частину економіки.

Найкращою за формою і показниками результатів оптимізації можуть бути криві обміну, за Л. С. Гуткіним [1], які прискорюють розрахунки для широкого діапазону показників ІВС і скорочують цикли оберту капіталів у галузі. Крім того, цифровізації підлягають також постановки задач і оптимальні алгоритми оптимізації.

Розглядання ІВС як перетворювачів вимірювальних параметрів у напругу для автоматики, або в цифрову індикацію, дозволяє: 1) проводити класифікацію ІВС і каналів за якістю; 2) визначати головні показники якості ІВС; 3) розкрити природу протиріччя між діапазоном і середньою похибкою вимірювання; 4) довести оптимальність фазових вимірювань при заданому рівні сигналу і малій смузі пропускання і діапазону; 5) запропонувати нові методи вимірювань при великих  діапазонах вимірювання, такі як панорамні, багатоканальні, багатоетапні, багатошкальні та комбіновані вимірювачі.

Розв’язання задач оптимізації ІВС сепарабельного програмування за рахунок модернізації методу оптимізації Ф. М. Вульфа [3] вперше отримали розв’язок в аналітичному вигляді, що найбільш корисно для цифровізації результатів, розширення діапазонів показників, постановки задач при різних  показниках і параметрах будь-якої фізичної природи.